Ренесанс виробництва сої на Тайвані

Тайвань переживає відродження виробництва сої, яке має глибоке історичне коріння та сучасне значення для продовольчої безпеки. У 1960-х роках під соєю було зайнято близько 60 тис. га, але після вступу до СОТ у 2002 році імпорт сої, переважно зі США та Бразилії, зріс до 2,6 млн тонн на рік, витіснивши місцеве виробництво до лише 5,9 тис. тонн. Сьогодні, завдяки державним ініціативам, зокрема проєкту “Велика комора” (2016), Тайвань активно відновлює вирощування сої, фокусуючись на високоякісних продуктах харчування, таких як соєве молоко та тофу, для підвищення самодостатності, повідомляє Міністерство сільського господарства.

Держава заохочує перехід від вирощування рису, що потребує значних обсягів води, до посівів сої, яка фіксує азот і збагачує ґрунт. Уряд субсидує сільськогосподарську техніку, впроваджує контрактне вирощування та створює корпоративні зони виробництва, щоб стабілізувати доходи фермерів і забезпечити надійні поставки сировини. Тайванська спілка соєвої індустрії об’єднує фермерів, переробників і маркетологів, сприяючи конкуренції та розширенню ринку. Усі тайванські соєві культури є не-ГМО, а система відстеження сільськогосподарської продукції (TAP) гарантує їхню безпеку та прозорість.

У регіонах, таких як повіт Хуалянь, ротація з рисом збільшила площі під олійні культури, зокрема сою, до рекордних 430,000 га у 2025 році, що на 161,000 га більше, ніж торік. Цей перехід підтримує стале сільське господарство та відповідає попиту на багаті на білок продукти. Державна підтримка, включаючи субсидії на смарт-технології та аутсорсинг посівів, підвищила ефективність. У 2024 році ці зусилля сприяли вищим урожаям, а механізоване збирання забезпечило свіжість продукту порівняно з імпортною соєю.

Дослідницькі станції, такі як Tainan DARES, розробляють стійкі до кліматичних змін сорти сої, як-от Kaohsiung Select 10 і Jinzhu, відомі своєю адаптивністю та смаком. Кооператив Big Man, очолюваний Чень Цзянь-веєм у Тайчжуні, об’єднує 900 фермерів, які вирощують сою на 350 га, з урожаєм 473 тонни у 2024 році. Просуваючи соєве молоко з маркуванням TAP у школах і співпрацюючи з мережами, такими як Muji та FamilyMart, кооператив підвищує видимість місцевої сої на ринку.

Цей ренесанс сої виходить за межі продовольчої безпеки, уособлюючи сталість. Соя з її низьким вуглецевим слідом і меншою потребою у воді відповідає цілям сталого розвитку ООН. Чень Цзянь-вей підкреслює свіжість місцевої сої завдяки коротшим “харчовим милям” і різноманітним смакам, притаманним тайванському теруару. Зміцнюючи аграрний сектор і просуваючи екологічно свідоме фермерство, відродження сої на Тайвані пропонує модель сталого сільського господарства для світу, приносячи користь фермерам, споживачам і довкіллю.

Позначки:соя, Тайвань